Брест

Адміністративний центр Брестської області в південно-західній частині Білорусі (52°08′ пн. ш. 23°40′ сх. д.) на злитті Західного Бугу та його правого притоку Мухавець. Розташований на кордоні з Польщею за 346 км від білоруської столиці Мінська та в 70 км від кордону з Україною. Третє найдревніше місто Білорусі та перше, що отримало магдебурзьке право, Брест є важливим індустріальним, транспортним і культурним центром країни.

Колишні назви: Берестьє, Брест-над-Бугом, Брест-Литовськ.

Населення: 316 000 (білоруси – 82,13%; росіяни – 10,67%; українці – 4,16%).

Площа: 145 км2.

Перша згадка: 1019 р.

Меморандум про співпрацю з Асоціацією органів місцевого самоврядування "Шлях Гедиміновичів" підписано 27 листопада 2013 р.

Офіційний сайт міста Брест:
city.brest.by

Туристичний сайт:
tour.brest.by

Фотоальбом:
Брест


Берестьє – місто у Київській Русі – було засноване слов'янами на перехресті важливих торгових шляхів, що пролягали землями східних слов'ян. Уперше воно згадується в "Повісті минулих літ" як місто в Турово-Пінському князівстві, куди в 1019 р. утік поранений князь туровський і великий князь київський Святополк після того, як програв боротьбу за київський престол своєму брату Ярославу Мудрому, князю новгородському й великому князю київському.

В 11 ст. Берестьє було торговим центром та укріпленням Русі на її рубежах з польськими й литовськими володіннями. Вигідне розташування міста, яке дозволяло контролювати водні шляхи до Балтійського моря, змушувало галицько-волинських, володимиро-волинських, київських і туровських князів і польських правителів три століття змагатися за Берестьє з перемінним успіхом.

У 12 ст. польський князь Казимир II Справедливий збудував у Берестьє дерев'яний замок та укріплення для торгових караванів. У другій половині 13 ст. князь волинський Володимир Василькович перебудував замок і збудував кам'яну вежу, яка слугувала центром оборони міста впродовж п'яти віків.

У 1319 р. великий князь литовський Гедимін приєднав берестейські землі до ВКЛ. У 1388 р. його син Вітовт Великий дарував єврейській громаді привілей, який гарантував право на проживання, свободу віросповідання та певні права у сфері фінансів і торгівлі. Синагога, пізніше збудована в Берестьє, вважається першою у ВКЛ, а місто було головним центром єврейських громад Великого Князівства у 14–17 ст.

У 1390 р. Вітовт надав місту магдебурзьке право, а отже Берестьє стало другим у ВКЛ після Вільнюса, що отримало таке право.

Як і інші землі, Берестьє часто піддавалося нападам тевтонських лицарів, які в 1379 р. спалили його передмістя. У 1409 р. Вітовт і Владислав II Ягайло, король Польщі та великий князь литовський, провели в Берестьє таємну зустріч, на якій розробили план війни проти Ордену. У переможній Грюнвальдській битві 15 липня 1410 р. брала участь Берестейська корогва.

У 1413 р. Берестейське староство увійшло до складу Троцького воєводства, щойно утвореного Вітовтом. Близько 30 років по тому привілеєм 1441 року Берестьє було офіційно визнано одним з 15 головних міст ВКЛ.

У 1566 р. було утворено Берестейське воєводство, яке стало частиною Речі Посполитої з підписанням Люблінської унії 28 червня 1569 р. Після цього Берестьє було перейменоване в Брест-Литовськ.

Жодних пам'яток доби Гедиміновичів і ВКЛ у Бресті не збереглось.