Лідський район

Район у Гродненській області в західній частині Білорусі. Адміністративний центр – місто Ліда (53°53' пн. ш. 25°18' сх. д.).

Населення, район: 135 096, за переписом 2009 р. (білоруси – 51,38%; поляки – 35,28%; росіяни – 9,35%; українці – 1,68%).

Населення, м. Ліда: 97 692 (2009).

Площа, район: 1566,74 км2.

Ліда заснована у 1323 р.

Меморандум про співпрацю з Асоціацією органів місцевого самоврядування "Шлях Гедиміновичів" підписано 15 вересня 2013 р.

Офіційний сайт Лідського районного виконавчого комітету:
www.lida.by


У 14 ст. на землях Лідчини проживало змішане населення литвинів, ятвягів, дреговичів, авкштотів та інших племен.

Місто Ліда було засноване в 1323 р., коли великий князь литовський Гедимін розпочав будівництво кам'яного замку як фортифікації від набігів татар і тевтонських лицарів. У 14–16 ст. Ліда була одним з п'яти найбільших міст ВКЛ. Після смерті Гедиміна в 1341, а потім поділу Литви на князівства, місто стало столицею Лідського князівства й резиденцією Гедимінового сина Ольгерда. Князівство також побувало у володінні інших Гедиміновичів – великих князів литовських Кейстута, Ягайла та Вітовта.

Інші поселення Лідчини, згадані в 14 ст., включають Дубровно, Беліцу, Острів і Докудово.

Відомо, що Лідська корогва брала участь у Грюнвальдській битві (15 липня 1410 р.). У 1413 р. Лідську корогву було включено до щойно створеного Віленського воєводства ВКЛ. У результаті адміністративної реформи 1565-66 рр. до Лідської корогви приєднали Василіське й Ейшишське намісництва з Трокського воєводства, і було утворено Лідський повіт.

Пам'ятки доби Гедиміновичів і ВКЛ, що збереглись у Лідському районі:

  • Лідський замок (1330 р.)