Новогрудський район

Район у Гродненській області в західній частині Білорусі. Адміністративний центр – місто Новогрудок (Навагрудак, 53°35'49"пн. ш. 25°49'21" сх. д.).

Населення, район: 49 107 за переписом 2009 р. (білоруси – 89,29%; росіяни – 4,52%; поляки – 4,22%).

Населення, м. Новогрудок: 29 065 на 1 січня 2013 р.

Площа, район: 1668,01 км2.

Час заснування міста історики відносять до 10 ст.

Перша письмова згадка: 1044 р.

Меморандум про співпрацю з Асоціацією органів місцевого самоврядування "Шлях Гедиміновичів" підписано 13 вересня 2013 р.

Офіційний сайт Новогрудського районного виконавчого комітету:
http://novogrudok.grodno-region.by

Туристичні сайти:
http://tourgrodno.by/information/locality/novogrudok.html
http://novtic.ucoz.ru (ТІЦ Новогрудка)
http://mickiewicz-museum.narod.ru (Будинок-музей Адама Міцкевича)
http://navagrudak.museum.by (Новогрудський історико-краєзнавчий музей)

Фотоальбом:
Новогрудок


Новогрудське поселення виникло наприкінці 10 століття. Місто й замок розташовані на одній з найвищих точок Білорусі – 323 метра над рівнем моря. На Замковій горі знаходилася фортеця, на інших високих пагорбах – посад.

У 12 столітті Новогрудок було одним з найбагатших міст Чорної Русі або Верхнього Понімання.

Новогрудське удільне князівство існувало ще до першої згадки про першого великого князя литовського Міндовга в 1219 р. З 1240-х років Міндовг княжив у Новогрудку, поступово підпорядкував собі всі навколишні князівства. Такім чином було створено Велике князівство Литовське.

1316-1341 рр. – князювання в Новогрудку великого князя литовського Гедиміна.

У 1341 р. Новогрудським удільним князівством починає володіти Коріят Гедимінович, а з 1358 князівство переходить у володіння його сина Федора. Наприкінці 14 ст. Новогрудок належав Корибуту, сину великого князя литовського Ольгерда.

З 1394 р. Новогрудок – центр литовського великокнязівського домену.

Наприкінці 14 ст. на Замковій горі починається будівництво кам'яного замку-фортеці, яке було завершено на початку 16 ст. Новогрудський замок у 16 ст. мав сім веж, з'єднаних стінами, і додаткові укріплення з півночі – великий земляний вал і оборонний рів тридцятиметрової ширини глибиною до 4 м. По валу були розташовані високі стіни. Замок довгий час був одним з найбільш неприступних.

У 1317 р. Новогрудок став центром самостійної Новогрудсько-Литовської митрополії, яка охоплювала православну церкву ВКЛ і Галичини. З 1415 р. Новогрудок – резиденція митрополита ВКЛ, з 1596 р. – резиденція уніатських митрополитів Речі Посполитої.

У місті тричі проводилися сейми ВКЛ (1448, 1508, 1538). У 1422 р. у фарному костелі вінчався король Польщі Ягайло з Софією Гольшанською.

З 16 ст. Новогрудок став важливим адміністративним і релігійним центром ВКЛ. З введенням у ВКЛ нового адміністративно-територіального поділу в січні 1507 р. утворене Новогрудське воєводство. З 1581 р. до 1775 р. тут проходили засідання вищого апеляційного суду – Головного Литовського трибуналу, а в одній з башт замку розташовувався його архів.

Пам'ятки доби Гедиміновичів і ВКЛ, що збереглись у Новогрудку:

  • Руїни замку (13–16 ст.)
  • Борисоглібська церква (16–17 ст.)
  • Фарний костел (15–18 ст.)
  • Гора Міндовга (за переказами, тут похований великий князь литовський Міндовг)