Хотин

Адміністративний центр Хотинського району Чернівецької області в Західній Україні (48°30′34″ пн. ш. 26°29′31″ сх. д.). Місто розташоване на правому березі річки Дністер, за 65 км від обласного центру Чернівці та 25 км від найближчої залізничної станції в Кам'янці-Подільському Хмельницької області. Історичний регіон: Буковина.

Населення: 9692 станом на 1 червня 2013 р. (етнічний склад Хотинського району за переписом 2001 р.: українці – 91,2%; молдавани – 7,1%; росіяни – 1,3%; румуни – 0,1%).

Площа: 20,39 км2.

Заснований: 22 вересня 1002 р.

Перша згадка: 1002 р.

Член Асоціації органів місцевого самоврядування "Шлях Гедиміновичів" з дня заснування, 10 травня 2013 р.

Офіційний сайт Хотина:
www.khotyn.net

Туристичний сайт:
у розробці

Фотоальбом:
Хотинська фортеця


Відомий своїм кам'яним замком, Хотин бере початок від невеликого дерев'яного форту, збудованого Володимиром Великим, великим князем київським, біля поселення, що існувало з давніх часів – на думку археологів, із 7 ст.

З 10 ст. Хотин входив до складу Київської Русі, а потім – Галицько-Волинського князівства, в якому в 1340–1349 рр. володарював князь Любарт (молодший син Гедиміна, великого князя литовського).

У 1250–64 рр. князь Данило Галицький (чия друга дружина була племінницею литовського короля Міндовга) та його син Лев оточили форт кам'яною стіною та ровом, додали кілька споруд. Пізніше у тому ж 13 ст. фортеця була удосконалена генуезькими купцями, які мали торгову колонію в Хотині.

Стратегічно розташований над Дністром на важливих торгових шляхах, як, наприклад, знаменитий "шлях із варягів у греки", Хотин багато разів переходив із рук у руки. У 1351 р. його захопило ВКЛ, а три роки по тому він відійшов до волохів. Із середини 14 ст. до початку 18 ст. Хотином почергово володіли то Молдавське князівство (1359–1432, 1459–1538, 1541–1562, 1572–1615, 1621–1673, 1699–1712), то Королівство Польське й Річ Посполита (1432–1459, 1538–1541, 1562–1572, 1615–1620, 1673–1699), і врешті-решт місто опинилося в Османській імперії (1711–1812), де й перебувало майже до кінця Наполеонівських воєн.

На початку 15 ст. молдавський господар Олександр Добрий реконструював Хотинську фортецю, яка набула більш-менш того вигляду, який має сьогодні. У 1419 р. Олександр одружився з Римгайлою (Анною) – сестрою великого князя литовського Вітовта Великого, який допомагав господарю реконструювати фортецю. Господар Молдови Штефан Великий зміцнив її після того, як відібрав Хотин у поляків у 1459 р.

Пам'ятки доби Гедиміновичів і ВКЛ, що збереглись у Хотині:

  • Хотинська фортеця (13–18 ст.)