Острог

Адміністративний центр Острозького району Рівненської області в Західній Україні біля місця впадіння річки Вілія в річку Горинь (50°19′45″ пн. ш. 26°31′11″ сх. д.). Розташований за 47 км на південь від обласного центру Рівного, за 16 км від залізничної станції Острог. Історичний регіон: Волинь.

Населення: 15 658 (01.10.2013).

Площа: 10,9 км2.

Заснований: близько 1100 р.

Перша згадка: 30 серпня 1100 р.

Член Асоціації органів місцевого самоврядування "Шлях Гедиміновичів" з дня заснування, 10 травня 2013 р.

Офіційний сайт міської ради:
www.ostroh.rv.ua

Туристичний сайт:
http://www.ostrohtravel.com (у процесі розробки)

Фотоальбом:
Острог

Віртуальна екскурсія:
Замок князів Острозьких


Вперше Острог згадується 1100 р. в Іпатіївському літописі як фортеця волинських князів. У складі Галицько-Волинського князівства – з 1199 р.

Із середини 14 ст. місто стає резиденцією князів Острозьких – роду, що дав Україні знаменитих воїнів і полководців, меценатів і просвітителів, будівничих, покровителів православної церкви. Найвідомішим представником цього волинського княжого роду є Василь-Костянтин Костянтинович Острозький (1526–1608 рр.). За його ініціативи була заснована Острозька слов'яно-греко-латинська академія, що стала першим вищим навчальним закладом в Східній Європі. В Острозі відомий друкар Іван Федоров видав першу Біблію церковнослов'янською мовою (1581 р.).

Острог отримав магдебурзьке право 29 липня 1528 р. від Сигізмунда I Старого – короля польського й великого князя литовського з династії Ягеллонів.

В кінці 16 ст. населення Острога становило 5 тисяч мешканців. Тобто, за його чисельністю місто поступалося в Україні лише Львову, Києву, Кам'янець-Подільському і Білій Церкві. У місті працювало 16 ремісничих цехів, щорічно проводилося три ярмарки. Князі Острозькі отримали від державної влади чисельні привілеї для свого міста. Серед них – право безмитної торгівлі на Острозьких ярмарках.

Пам'ятки доби Гедиміновичів і ВКЛ, що збереглись збереглися в Острозі:

  • Замок князів Острозьких (14–16 ст.)
  • Татарська вежа (16 ст.)
  • Луцька вежа (16 ст.)
  • Кругла вежа (16 ст.)